У 2025-му буде більше: скільки країн входять до Шенгенської зони і які правила в’їзду
З 1 січня 2025 року Шенгенська зона розшириться. Дві країни – Румунія та Болгарія стануть її повноправними членами. Переговори про вступ почалися ще у 2012 році. На практиці це означає, що на сухопутних кордонах цих країн із іншими членами Шенгенської зони скасують прикордонний контроль.
Рішення про розширення було ухвалене 12 грудня. OBOZ.UA розповідає, що таке Шенгенська зона та які існують правила в’їзду.
Що таке Шенген
Назва Шенгенська зона походить від однойменного села Шенген у Люксембурзі, де у 1985 році п'ятьма з десяти держав-членів ЄС була підписана угода про створення зони.
Пізніше до числа країн, що підписали Конвенцію, приєдналися Італія (1990), Іспанія та Португалія (1991), Греція (1992), Австрія (1995), Швеція, Фінляндія і Данія (1996). Конвенцію підписали також Ісландія та Норвегія.
Конвенція 1990 року визначила скасування внутрішнього прикордонного контролю та спільну візову політику, що й призвело створення Шенгенської зони 26 березня 1995 року.
Країни Шенгену
У плані міжнародних подорожей Шенгенська зона є територією з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні – при в'їзді та виїзді із зони. При цьому прикордонного контролю у внутрішніх кордонах держав немає.
Країни ЄС, які не входять до Шенгенської зони:
- Ірландія – дотримується своєї візової політики;
- Кіпр – приєднання не схвалено іншими країнами через неврегульований кіпрський конфлікт.
До Шенгенської зони також входять чотири держави, які не є членами ЄС – це Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн.
Повний список країн, що входять до Шенгенської зони:
- Австрія
- Бельгія
- Угорщина
- Німеччина
- Греція
- Данія (зокрема Гренландія та Фарерські острови, але тільки за шенгенською візою, виданою Данією)
- Ісландія
- Іспанія (зокрема розташовані в Африці Сеута та Мелілья, але з прикордонним контролем на виїзді)
- Італія
- Латвія
- Литва
- Ліхтенштейн
- Люксембург
- Мальта
- Нідерланди (за винятком самоврядних острівних територій у складі королівства)
- Норвегія (за винятком острова Шпіцберген)
- Польща
- Португалія
- Словаччина
- Словенія
- Фінляндія
- Франція (за винятком заморських територій)
- Чехія
- Хорватія
- Швейцарія
- Швеція
- Естонія
- Болгарія
- Румунія.
Де-факто Шенген включає три мікродержави – Монако, Сан-Марино та Ватикан, що не підписували угоду, але знаходяться всередині зони та підтримують відкритість кордонів.
Наразі населення Шенгенської зони становить понад 420 мільйонів. За попередніми оцінками, близько 1,7 мільйона людей щодня їздять на роботу через внутрішній європейський кордон.
До речі, рішення про розширення Шенгену було затверджено одноголосно. Навіть Австрія, яка виступала проти цього через високий рівень нелегальної міграції, днями зняла своє вето.
Контроль на внутрішніх повітряних та морських кордонах Румунії та Болгарії було скасоване раніше, з 31 березня 2024-го, тоді й почав діяти "повітряний" та "морський" Шенген.
Правила в’їзду до Шенгенської зони
Громадяни країн, що не мають безвізового режиму з Шенгеном, мають отримати візу в дипломатичному представництві, після чого діятиме правило першого в’їзду.
Це правило полягає у тому, що при перетині кордону Шенгену особа має першою відвідати ту країну, яка видала візу.
Однак якщо особа подорожує наземним транспортом, діє правило транзиту – на території цих держав особа може затриматися на строк від двох до п’яти днів (залежить від конкретної країни).
Українцям для перебування, що не перевищує 90 днів у 180-денному проміжку часу, не потрібно отримувати візу чи дозвіл.
Також OBOZ.UA повідомляв, що у 2025 році Болгарія планує перейти на євро. Перехідний період триватиме один місяць.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.